У Білорусі з серпня 2020 року щонайменше 10 172 людини зазнали кримінального переслідування, яке правозахисний центр «Вясна» вважає політично мотивованим. Із них щонайменше 8 696 були засуджені, зокрема заочно, а 4 815 людей визнали політичними в’язнями.
Ці цифри охоплюють понад шість років після президентських виборів, результати яких опозиція відкинула, а міжнародна спільнота широко оскаржувала. Вони показують не лише масштаб першої хвилі придушення протестів, а й те, що кримінальне переслідування, за оцінкою «Вясни», продовжує працювати як постійний інструмент тиску.
Про дані звіту 5 жовтня 2026 року повідомило видання «Позірк».
Що саме вимірюють три ключові цифри
Показник у 10 172 людини є накопичувальним. Він охоплює всіх, хто від початку репресивної кампанії зіткнувся з політично мотивованим кримінальним переслідуванням, а не лише тих, хто нині перебуває за ґратами. Тому ця цифра не є моментальним підрахунком усіх ув’язнених у білоруських тюрмах.
Окремо стоїть число засуджених — 8 696 людей. До нього входять і вироки, винесені заочно. Такі рішення можуть мати правові наслідки для людини навіть тоді, коли вона не перебуває в Білорусі або взагалі не була присутня на суді.
Статус політичного в’язня — ще одна, відмінна категорія. «Вясна» визнала політичними в’язнями 4 815 людей, але це число не дорівнює автоматично ані загальній кількості переслідуваних, ані числу всіх засуджених або нині ув’язнених. Ідеться про класифікацію правозахисного центру щодо конкретних справ.
Найменшу групу становлять щонайменше 170 політичних в’язнів, яких «Вясна» вважає особливо вразливими. Причинами названо стан здоров’я, похилий вік або обставини утримання.
Від протестів 2020 року — до постійної практики
Відлік правозахисники ведуть із серпня 2020 року. Після оголошення офіційних результатів президентських виборів у країні почалися масові протести, на які влада відповіла затриманнями та кримінальними справами. Під переслідування потрапляли активісти, незалежні журналісти, представники громадянського суспільства, політичні діячі та громадяни, яких влада вважала нелояльними.
За оцінкою «Вясни», кількість таких справ продовжує зростати щомісяця. Центр характеризує ситуацію з правами людини в Білорусі як критичну, а репресії — як системні та політично мотивовані. Це оцінка організації загальної картини; самі наведені показники не описують однакові обставини кожної окремої справи.
Правозахисники також повідомляють про вдосконалення давно застосовуваних методів тиску та появу нових репресивних практик. У такій динаміці кримінальне переслідування постає не як разова відповідь на вуличні виступи 2020 року, а як механізм, здатний створювати нові справи й роками підтримувати тиск на суспільство.
Заочні вироки додатково розширюють дію цього механізму за межі білоруських тюрем. Людина може перебувати за кордоном, але залишатися фігурантом кримінальної справи та зазнавати наслідків вироку. Тому накопичувальна статистика відображає не тільки кількість ув’язнень, а й тривалість юридичного тиску.
Найбільший ризик — для хворих і літніх
Стан щонайменше 170 політичних в’язнів «Вясна» називає особливо тривожним. Тривале ув’язнення, важкі побутові умови та можливі проблеми з отриманням медичної допомоги можуть посилювати ризики для людей із хронічними захворюваннями або похилого віку.
Правозахисний центр стверджує, що створення нестерпних умов у місцях несвободи є не лише порушенням прав людини, а й може використовуватися як засіб тиску та помсти щодо політичних опонентів. Це формулювання належить «Вясні» й стосується її оцінки загального характеру репресій; обставини окремих справ можуть відрізнятися.
Саме тому категорія з 170 людей важлива окремо від загальної статистики. Число понад 10 тисяч показує, наскільки широко за роки застосовували кримінальне переслідування. Кількість визнаних політичних в’язнів окреслює масштаб справ, які правозахисники вважають політичними. А група особливого ризику вказує на тих, для кого перебування під вартою може мати найтяжчі наслідки вже зараз.
Зростання без ознак послаблення
«Вясна» заявляє, що білоруська влада намагається заперечувати або приховувати реальний масштаб репресій. Водночас зафіксовані центром показники, за його оцінкою, продовжують збільшуватися щомісяця. Така динаміка не свідчить про пом’якшення політики чи початок діалогу із суспільством.
Найсуттєвіший наслідок цієї статистики — її безперервність. Нові кримінальні справи додаються до вже ухвалених вироків, а політичні в’язні, серед яких щонайменше 170 людей перебувають у особливо небезпечному становищі, залишаються під тиском системи. Відкритим питанням є те, наскільки далі розширюватиметься механізм, який, за оцінкою «Вясни», досі не демонструє ознак зупинки.
