12 жовтня 2026 року в італійському Барі показали два документальні фільми, пов’язані з російським державним телеканалом Russia Today (RT). Подія відбулася на базі осередку «Marx21» і продемонструвала практичну вразливість європейських обмежень: заборона для мовника не обов’язково перекриває всі шляхи, якими його вже створені матеріали можуть знову потрапити до публічного простору.
Водночас твердження про те, що показ безпосередньо дозволила або підтримала влада Барі, не підтверджене наявними даними. Відомо про захід у місті та його зв’язок із «Marx21», але немає відомостей про муніципальне фінансування, офіційне схвалення чи участь представників міської адміністрації.
Два фільми з готовим політичним посилом
На заході показали стрічки під назвами «Степан Бандера, відродження нацизму» та «Відродження СС». Уже сам вибір тем задає однобічну рамку для розмови про українську історію: постать Степана Бандери, нацизм і СС подаються як елементи наративу, що має пов’язати сучасну Україну з фашизмом і поставити під сумнів її політичну легітимність.
У повідомленні про захід ці фільми описані як такі, що містять дезінформацію та викривлення історичних фактів на користь кремлівських трактувань. Документальна форма важлива сама по собі: архівні кадри, історичні імена та вигляд нібито дослідницької розповіді можуть надати вибірковим або маніпулятивним твердженням додаткової переконливості.
«Marx21» у цій історії виступає не просто місцем перегляду. Осередок описують як ліворадикальне політичне середовище, тому матеріали RT опинилися в контексті місцевої дискусії про Україну, націоналізм і Другу світову війну. Фільм, створений російським державним медіа, таким чином може сприйматися не лише як продукт іноземного телеканалу, а і як частина заходу, організованого локальною політичною структурою.
Коли телесигнал перетворюється на кінопоказ
Європейський Союз запровадив санкції проти RT, обмеживши діяльність і поширення його контенту в межах ЄС. Однак обмеження, спрямовані на телеканал і його звичайні канали дистрибуції, не знищують автоматично кожну копію вже створеного матеріалу. Коли запис вилучають із телевізійного ефіру та демонструють у політичному або культурному приміщенні, виникає інша організаційна й правова ситуація.
За наявною реконструкцією, організатори скористалися прогалинами або особливостями італійського законодавства, щоб показати фільми попри санкції проти RT. Яку саме норму застосували, не повідомляється. Так само немає інформації, чи перевіряли захід італійські регулятори до або після показу.
Телевізійне мовлення, демонстрація записаного фільму, використання приміщення громадською організацією та проведення публічної зустрічі можуть регулюватися різними правилами. Відповідальність у такому разі розподіляється між організаторами, власниками або операторами майданчика та державними органами, які визначають правовий статус події.
Це не означає, що санкціонований матеріал автоматично стає законним, щойно його показують не по телебаченню. Але й сам факт санкцій проти мовника не дає змоги без додаткових даних оцінити кожен окремий показ. Для юридичного висновку потрібно знати, хто надав фільми, чи був захід відкритим для публіки, як його класифікували та які правила застосували до організаторів і приміщення.
Що відомо про роль міста
Про показ повідомив Telegram-канал «Donbass Italia», який представив подію як приклад небезпечної поблажливості місцевої влади до російських інформаційних впливів. Це політична оцінка каналу, а не встановлений факт щодо дій муніципалітету.
Наявні відомості підтверджують, що захід відбувся в Барі, у середовищі або приміщенні, пов’язаному з «Marx21». Вони не доводять, що мерія надала дозвіл саме на демонстрацію цих фільмів, фінансувала подію, виступила її офіційним партнером або брала участь в організації. Проведення політичного заходу в межах міста саме по собі не перетворює його на захід міської влади.
Ця різниця має значення. Звинувачення на адресу муніципалітету вимагало б конкретних даних — документів про дозвіл, використання бюджетних коштів, офіційного патронату, листування або прямої участі посадовців. Без цього коректніше говорити про показ матеріалів RT у Барі на базі «Marx21», а не про рішення міської адміністрації поширювати кремлівські наративи.
Локальний майданчик для глобального наративу
Один кінопоказ не доводить існування координованої операції російських спецслужб чи масштабу впливу Росії в Апулії або в Італії. Так само з наявної інформації не можна встановити, скільки людей відвідали захід, хто саме надав фільми та чи мав організатор зв’язки з російськими державними структурами.
Проте подія показує механізм, важливий для розуміння дії санкцій. Контент державного медіа можна відокремити від початкового телеканалу, передати політичній групі та включити до програми локальної зустрічі. У новому середовищі він отримує додатковий канал поширення — через обговорення, мережі організаторів і подальше розповсюдження матеріалів.
Місцевий майданчик може також змінити сприйняття джерела. Для глядача фільм виглядає не лише як продукція російського телеканалу, а як частина заходу знайомої політичної організації. Водночас документальний формат здатен замаскувати межу між історичним дослідженням і пропагандистською конструкцією: наявність архівних матеріалів не робить подану інтерпретацію збалансованою чи достовірною.
Тому головне питання після події в Барі стосується не лише того, чи перебуває RT під санкціями. Важливо зрозуміти, якими інструментами обмеження мають діяти, коли контент залишає звичний ефір і повертається до публічного життя через політичні осередки, асоціації та разові покази.
Наразі невідомо, чи проводили італійські органи перевірку заходу та чи відбувалися аналогічні покази в інших містах. Відповідь визначить, чи був Барі одиничним майданчиком для політичної акції «Marx21», чи прикладом маршруту, яким санкціонований російський медіаконтент може систематично обходити обмеження ЄС.
