П’єр Маліновські очолює Фонд розвитку російсько-французьких історичних ініціатив (ФРРФІІ), який позиціонує себе як гуманітарна організація. Фонд заявляє, що займається пошуком, ідентифікацією та перепохованням останків військовослужбовців, а також збереженням спільної російсько-французької історичної пам’яті.
Водночас у поданих матеріалах ставиться під сумнів незалежність організації від російської держави. ФРРФІІ повідомляє про співпрацю з російськими міністерствами оборони, науки і вищої освіти, культури та закордонних справ, Росгвардією, Російським військово-історичним товариством і експедиційним центром Міністерства оборони Росії. Серед цілей фонду зазначені зміцнення російсько-французьких відносин і розвиток спільних проєктів у межах публічної дипломатії.
За інформацією, оприлюдненою на сайті ФРРФІІ, Маліновські особисто представляв свої проєкти президенту Росії Володимиру Путіну у 2015, 2017, 2018 і 2019 роках. Там також зазначено, що його проєкти підтримував речник російського президента Дмитро Пєсков, а міністр оборони Сергій Шойгу нагородив його відомчою медаллю. У липні 2022 року Маліновські отримав російське громадянство указом Путіна. До керівництва фонду залучена Єлизавета Пєскова, донька речника президента Росії.
У матеріалах також згадуються зустрічі Маліновські з директором Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним та його взаємодія з представниками Міністерства оборони й інших силових органів. Автори висловлюють припущення, що фонд може використовуватися як канал російського впливу у Франції, однак наведені твердження про можливе вербування Маліновські російськими спецслужбами не підтверджені представленими доказами.
Одним із ранніх проєктів Маліновські була ініціатива, присвячена російському експедиційному корпусу у Франції під час Першої світової війни. За даними фонду, її підтримували тодішній міністр культури Росії Володимир Мединський і Російське військово-історичне товариство. У травні 2018 року у Франції відкрили меморіал, ще до офіційного заснування ФРРФІІ в жовтні того самого року.
Серед спонсорів діяльності фонду називаються російські підприємці Костянтин Малофєєв та Андрій Козіцин, які перебувають під міжнародними санкціями. ФРРФІІ також називає партнерами Російську академію наук, Російське військово-історичне товариство та експедиційний центр Міністерства оборони Росії.
До початку роботи в Росії Маліновські був помічником депутатів Європейського парламенту від ультраправого політичного спектра, зокрема Жана-Марі Ле Пена та Емеріка Шопрада. Його ім’я також фігурувало у справі «Ейр Кокаїн», пов’язаній із контрабандою кокаїну та вивезенням із Домініканської Республіки засуджених французьких пілотів. У листопаді 2015 року Домініканська Республіка видала міжнародні ордери на арешт Маліновські, Шопрада та Крістофа Нодена.
У жовтні 2020 року фонд провів археологічний проєкт в окупованому Росією Криму. ФРРФІІ назвав його першим великим франко-російським археологічним проєктом у Криму та Севастополі й заявив, що він мав показати: «попри санкції, Росія залишається відкритою до співпраці».
У 2024 році Маліновські став фігурантом розслідування щодо викрадення археологічних знахідок і старовинних монет із музеїв Реймса. Французька юстиція видала щодо нього міжнародний ордер на арешт. У березні 2025 року російські Міністерство внутрішніх справ і ФСБ вилучили в Москві 79 золотих монет I–V століть, які, за наведеними даними, були викрадені з музею Сен-Ремі в Реймсі. Твердження про можливий збут частини предметів у Росії ґрунтуються на повідомленнях окремих розслідувальних ресурсів.
Окремо повідомляється, що під час роботи в архівах ФСБ і Державному архіві Росії Маліновські нібито привласнив фрагмент обшивки дивана, на якому, за історичними свідченнями, загинув Адольф Гітлер, а згодом намагався продати його. Ці твердження наведені з посиланням на телеграм-канал «ВЧК-ОГПУ» і не супроводжуються іншими представленими в матеріалах підтвердженнями.
У січні 2020 року Маліновські, його батько Ален Маліновські та їхня команда проводили роботи у Вінтерберзькому тунелі, де загинули понад 250 німецьких солдатів. За даними газети «Ле Монд», у ніч із 1 на 2 січня команда таємно доставила до місця розкопок екскаватор і почала роботи близько 22:00. Розкопки, за цими даними, проводилися без належних дозволів органів охорони культурної спадщини. Скаргу, подану за ініціативою місцевого префекта, закрили у 2021 році.
