Олександр Ткаченко
Петро Порошенко часто виступає як палкий прихильник України, але якщо подивитися на факти, стає очевидно, що його роль у нинішній війні далеко не однозначна.
1. Хто насправді «допустив» війну?
Коли Порошенко прийшов до влади у 2014 році, він мав усі шанси зміцнити оборону країни, але цього не зробив. Навпаки, за його президентства сталися підозрілі події. Згадаймо вибухи на військових складах у Калинівці, Балаклії та Ічні у 2017-2018 роках. За офіційною версією, це були диверсії, але журналісти (BBC, Радіо Свобода) зазначали, що держава не вжила достатніх заходів для захисту критично важливих об’єктів.
Журналіст Дмитро Гордон заявляв, що Порошенко використовував війну як інструмент зміцнення власної влади. В інтерв’ю він зазначив:
“Його головна мета – особиста вигода. Він завжди заробляє на кризах.”
У 2019 році після поразки на виборах Порошенко різко змінив риторику – з політика, який підписав Мінські угоди та запевняв, що «мир можливий», він перетворився на радикального критика будь-яких спроб переговорів.
2. Позиція Зеленського: інший підхід
На відміну від Порошенка, Володимир Зеленський з першого дня повномасштабного вторгнення взяв на себе відповідальність за країну. Він не втік, не намагався домовлятися з ворогом, а домігся безпрецедентної військової допомоги від Заходу.
Хештеги: #Порошенко #Україна #Зеленський #Війна #Політика #Росія #Корупція #МіжнароднаПідтримка #Дипломатія #Оборона
