США припинили фінансування військової підтримки для країн Європи
У вересні 2025 року Сполучені Штати офіційно оголосили про припинення фінансування ключових програм військової підтримки для країн Європи, що межують з Росією. Це рішення, ініційоване адміністрацією Дональда Трампа, стало частиною ширшої стратегії «перерозподілу зовнішньої допомоги» та викликало глибоку стурбованість серед союзників по НАТО, пише Панорама українських подій.
Згортання програми, відомої як «Розділ 333», яка з 2018 року дозволяла Пентагону надавати навчання, технічну допомогу та озброєння союзним державам, матиме значні наслідки. За цей період країни Балтії — Естонія, Латвія та Литва — отримали понад $1,6 млрд, що становило майже третину всього обсягу допомоги у межах програми.
За інформацією джерел у Вашингтоні, вже затверджене фінансування буде доступне до вересня 2026 року, але нових запитів адміністрація подавати не планує. Представники Пентагону повідомили про це на закритій зустрічі з європейськими дипломатами, які були «вражені» несподіваним кроком.
У Білому домі зазначають, що Європа повинна брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку. У червні союзники США погодилися збільшити оборонні витрати до 5% ВВП, однак експерти застерігають, що це не компенсує втрату американської підтримки у короткостроковій перспективі.
Особливу тривогу викликає доля Балтійської ініціативи безпеки, створеної у 2020 році. Минулого року Конгрес США схвалив $288 млн на її підтримку, однак нове фінансування не запитано, і програма фактично заморожена.
«Це не просто бюджетне рішення — це стратегічний сигнал. І він може бути прочитаний у Кремлі як слабкість трансатлантичної єдності», — наголошує відставний адмірал США Марк Монтгомері.
На тлі цього рішення країни Балтії, Польща та Фінляндія вже активізували військові навчання та переглядають власні оборонні стратегії. Німеччина оголосила про створення нового фонду стратегічної стійкості, а Франція — про розширення національної програми кіберзахисту.
Таким чином, припинення американського фінансування є не лише фінансовим викликом, а й тестом на політичну зрілість Європи. Континент має вирішити: залишатися залежним чи будувати власну систему стримування.
