Російська влада планує витратити 59,58 млрд рублів у 2027–2029 роках на системи, здатні фільтрувати інтернет-трафік, обмежувати цифрові сервіси та блокувати VPN-з’єднання. Рішення майже подвоює попередні плани фінансування технічного контролю мережі — попри дефіцит федерального бюджету.
Проєкт видатків став відомий після вересневих виборів до Державної думи РФ, коли російські регулятори вже розширювали кампанію проти сервісів, що дають змогу обходити блокування. Йдеться не лише про нові заборони окремих сайтів, а про створення постійної інфраструктури, яка визначатиме, які з’єднання, платформи та джерела інформації працюватимуть усередині Росії.
Майже 20 мільярдів щороку
У проєкті федерального бюджету для Головного радіочастотного центру передбачено 19,87 млрд рублів у 2027 році, 19,84 млрд — у 2028-му і ще 19,87 млрд — у 2029-му. Ці кошти пов’язують з автоматизованою системою забезпечення безпеки інтернету, або АСБІ, якою через «Роскомнагляд» управляють технічні засоби протидії загрозам.
АСБІ дає змогу фільтрувати мережевий трафік, уповільнювати роботу вебресурсів і цифрових сервісів, обмежувати з’єднання або робити їх недоступними. Важливо, що втручання відбувається не лише на рівні окремого сайту: система може працювати з мережами, підмережами та великими масивами IP-адрес.
Попередні плани передбачали для АСБІ 9,87 млрд рублів у 2027 році та 9,84 млрд у 2028-му. Нові суми означають майже дворазове збільшення щорічного фінансування. Отже, російська держава вкладає кошти не тільки в окремі списки заборонених ресурсів, а й у технічний апарат, який має забезпечувати масштабне виконання таких обмежень.
Загальний бюджет «Роскомнагляду» у 2027 році також планують збільшити приблизно в 1,6 раза — до 31,8 млрд рублів. Частина додаткових коштів може піти на розширення технічного контролю інтернету та практики так званих «білих списків». За такої моделі доступ зберігається для заздалегідь дозволених сайтів і сервісів, а решта з’єднань поступово обмежується.
Це змінює сам принцип доступу до мережі. Важливим стає вже не лише те, чи існує ресурс у глобальному інтернеті, а й те, чи пропускає російська інфраструктура з’єднання з ним.
Про заплановані асигнування повідомляла «Новая газета Европа». Додаткові відомості публікували «Обережно, новини», RuReporter та The Moscow Times.
Від блокування сервісів до блокування інфраструктури
Методи боротьби з VPN у Росії також стають ширшими. За повідомленнями медіа, у вересні 2026 року «Роскомнагляд» перейшов від блокування окремих сервісів до обмеження підмереж і великих пулів IP-адрес, пов’язаних із хостинг-провайдерами. Такий підхід одночасно порушив роботу понад десяти великих VPN-сервісів.
Блокування на рівні адресних діапазонів може зачепити не лише початкову ціль. Компанії, яким потрібні міжнародні платформи або захищені з’єднання, змушені шукати нові технічні рішення й нести додаткові витрати. Інтернет-провайдери та хостингові компанії ризикують зіткнутися зі збоями в роботі легітимних сайтів і застосунків, розміщених у тому самому діапазоні адрес.
Для користувача причина збою часто залишається невидимою. З’єднання може бути перерване через судове рішення, технічне розпорядження регулятора, автоматичний фільтр або надто широку IP-блокаду. Що більше обмежень переносять на мережевий рівень, то складніше відрізнити цілеспрямовану цензуру від побічних порушень зв’язку.
VPN у Росії використовують для доступу до заблокованих незалежних медіа, соціальних мереж і месенджерів. Тому боротьба з ними спрямована не лише проти технології захисту з’єднання, а й проти одного з головних способів обходу обмежень доступу до інформації.
У публікаціях про російську інтернет-політику зазначалося, що у 2025 році було заблоковано 258 VPN-сервісів, а у 2026-му почалися нові хвилі обмежень. У документах про субсидії Головному радіочастотному центру на 2025–2026 роки, як стверджували медіа, містилася мета довести рівень блокування VPN до 92% до 2030 року.
У травні 2026 року ці документи видалили із сайту «Роскомнагляду». Показник у 92% залишається цифрою, про яку повідомляли медіа, і на підставі доступних даних його неможливо незалежно перевірити. Водночас зникнення матеріалів ускладнює громадський контроль за тим, як визначають, фінансують і вимірюють роботу системи.
Окрема стаття — моніторинг молоді
Проєкт бюджету передбачає також збільшення фінансування АНО «Центр вивчення та мережевого моніторингу молодіжного середовища». Організацію створили після прямого доручення президента РФ Володимира Путіна. Свою мету вона формулює як захист молоді від «деструктивного контенту».
Спочатку на центр планували виділити 1,04 млрд рублів у 2027 році. За новими розрахунками, щорічне фінансування становитиме близько 1,3 млрд рублів, а загальний обсяг асигнувань у 2027–2029 роках — приблизно 3,9 млрд рублів. Це майже на 300 млн рублів щороку більше, ніж передбачали попередні плани.
Офіційне обґрунтування пов’язане із захистом молоді. Однак розширення державного онлайн-моніторингу одночасно збільшує можливості для пошуку, класифікації та передачі інформації про матеріали в мережі, а також для спостереження за цифровою активністю молодих людей. Ключове питання — наскільки широко трактуватимуть поняття «деструктивного контенту» і які перевірювані обмеження діятимуть під час ухвалення рішень на його основі.
Центр додає до технічної інфраструктури «Роскомнагляду» окремий рівень контролю. АСБІ визначає, які з’єднання та сервіси можуть працювати в мережі, тоді як програма моніторингу молодіжного середовища шукає матеріали, які влада вважає шкідливими або небажаними. Разом ці системи можуть посилити вплив держави на те, що молоді користувачі знаходять, поширюють і обговорюють.
Постійний контроль із постійними витратами
Час появи бюджетних планів має значення. Нові цифри оприлюднили після вересневих виборів до Державної думи, на тлі розширення заходів проти VPN та інших інструментів обходу обмежень. Інтернет-цензура оформлюється не як тимчасова реакція на окремі сайти, а як постійна державна функція з власним обладнанням, фінансуванням і цільовими показниками.
Обслуговування такої системи потребуватиме постійних витрат: необхідно підтримувати обладнання для аналізу трафіку, оновлювати списки заблокованих адрес і реагувати на нові технології обходу. Широкі IP-блокування можуть також знижувати надійність хостингових мереж і порушувати роботу сервісів, які не були безпосередньою ціллю обмежень.
Заплановані суми самі по собі не доводять, що кожен заблокований ресурс або кожен об’єкт моніторингу пов’язаний із політичною діяльністю. Вони показують інше: технічний контроль цифрового середовища залишається пріоритетом російської влади навіть за умов бюджетного дефіциту.
У найближчі три роки питанням буде не лише фактичне освоєння 59,58 млрд рублів, а й масштаб застосування створених за ці кошти інструментів. Що більше рішень ухвалюватимуть на рівні мережевої інфраструктури та закритих технічних систем, то менше суспільству буде зрозуміло, хто, чому і на який термін обмежив доступ до конкретного ресурсу.
