Ганна Данилюк
ЛОНДОН – Майже рівно 50 років тому у кінотеатрах з’явився Монті Пайтон і Святий Грааль – безжально саркастична пародія на національний міф Британії: короля Артура та лицарів Круглого столу.
Серед його героїв – незабутній Сміливий сер Робін – лицар, який мчав у бій, вихваляючись своєю безстрашністю, але щоразу тікав, коли небезпека ставала надто реальною.
Фільм зібрав більше касових зборів у США, ніж будь-який інший британський фільм того року, закріпивши комедію як один із головних експортних продуктів Великої Британії, що залишається популярним і донині.
Тому немає кращого способу відзначити 50-річний ювілей Святого Грааля, ніж коли прем’єр-міністр Великої Британії експортує себе до Вашингтона, щоб розіграти фарс, яким би пишалися навіть Пайтони.
Сміливий сер Кейр і його “відважний відступ”
Стармера хвалили за його відвагу у питанні України останніми тижнями. Він став першим європейським лідером, який зобов’язався надати війська для миротворчої місії. Цього тижня він оголосив, що витрати Великої Британії на оборону зростуть з 2,3% до 2,5% ВВП до 2027 року – що міністр оборони США назвав «сильним кроком».
На прийомі в британському посольстві в середу ввечері відео показали впевненого у собі Стармера. Він навіть жартував про численні подібності між Трампом і новим послом Лондона, Пітером Мандельсоном – які, схоже, виходять далеко за межі їхньої спільної любові до нью-йоркських фінансистів.
Тож у Європі були великі сподівання, що Стармер, який п’ять років був головним прокурором Британії, зможе донести хоча б частку здорового глузду до Трампа – злочинця та патологічного брехуна, з якими Стармер мав справу в судових процесах не раз.
Зустріч у Овальному кабінеті
І все ж, опинившись у Овальному кабінеті в четвер, Сміливий сер Кейр, як і сер Робін, зробив «доблесний відступ».
Ті, хто бачив, як Стармер каже Трампу «дякую, що змінили розмову» про Україну, стали свідками капітуляції. Щасливий суперечити Трампу на безпечній відстані в Лондоні, він раптово став поступливим перед реальністю, зрозумівши, що прийшов на цю битву лише з паличкою, тоді як Трамп тримав меч.
Як виявилося, було чистим безглуздям намагатися протистояти Трампу, озброївшись лише номінальним «збільшенням» оборонних витрат, яке, ймовірно, буде знищене відсутністю реального економічного зростання, наростаючими наслідками Brexit або обома факторами одночасно.
Не тільки тому, що британські зобов’язання у витратах на оборону є статистично незначними для США, а й тому, що Трамп не впізнав би статистичну значущість, навіть якби вона пройшла повз нього в бікіні біля басейну Mar-a-Lago.
Стратегія Трампа і її наслідки
Так, Європа повинна більше витрачати на оборону. Але представляти кожне збільшення як «прогрес» у досягненні хаотичних і випадкових вимог Трампа – це сміховинна стратегія.
Це мало бути очевидним для всіх європейських лідерів уже кілька місяців. Марк Рютте ще до інавгурації Трампа заявив, що витрати НАТО мають бути подвоєні до 4%. У відповідь американський «головний переговірник» підняв ставки: «чорт забирай, зробіть 5%!». Урсула фон дер Ляєн отримала схожу реакцію, коли короткозоро заявила, що ЄС може закуповувати більше американського зрідженого газу, щоб уникнути тарифів.
Переговорна стратегія Трампа, якщо вона взагалі існує, – це не «Америка передусім» і навіть не «зробити гроші». Це гра на підвищення ставок за будь-яку ціну. Це означає, що його треба кидати виклик, а не задобрювати.
Макрон проти Трампа
Тільки Еммануель Макрон – який, незважаючи на політичне побиття у Франції, продовжує боротися на міжнародній арені і тепер нагадує Чорного лицаря зі Святого Грааля, що втратив кінцівки, але все ще кричить «Це лише подряпина!» – схоже, зрозумів це.
У понеділок Макрон відкрито назвав маячнею слова Трампа про те, що допомога Україні – це «позика» Європи.
Висновок: Трамп, Україна та подальші дії
Сміливий сер Кейр, сидячи в тому ж кріслі, натомість дістав запрошення від Короля для Трампа на державний візит.
Давайте будемо чесні: справді сміливим кроком Стармера було б кинути виклик Трампу віч-на-віч щодо його заперечення відповідальності Росії за війну, щоб подальші переговори про мир хоча б відбувалися у реальній площині.
Стармер може стверджувати, що саме його вибір не робити цього уберіг Британію від тарифних загроз. Але є дві набагато правдоподібніші причини:
- Сам Трамп зізнався, що хоче захистити свої фінансові інтереси в Шотландії.
- Лондон досі залишається головним центром відмивання російських грошей.
І поки Сміливий сер Кейр повертається додому, Україна залишається проданою, а Трамп все ще обіймає путінську Росію.
Незабаром Європа відправить до Вашингтона нового «відважного лицаря», щоб знову спробувати взяти Трампа.
Але цього разу жанр має бути не чорна комедія, а бойовик-трилер.
Сподіваємось, що цього разу він не втече при першій же загрозі бою.
Джерело: toptribune
